Mitä vittua?!?: 10 Королівство на 13 поверсі Троєщини

24-го чомусь вирішив поїхати в Київ… Спочатку був чіткий план, сюрприз і тд і тп, але потім все помінялось, але бажання поїхати в Київ всеодно залишилось…
Ще в 00:00 чи скільки там я зрозумів, що день має бути крутим, коли в Хмельницькому сів в таксі, а там грала класична музика….Оо… в Хмельницькому… класика…! В мене був шок. Прокофьєв, Шопен і Римський-Корсаков для повного щастя. Я просто-напросто всю дорогу усміхався, що могло видатись дивним водію, якби той побачив… Ніч, темно навкруги (в Хмельницькому не прийнято вмикати ліхтарі наніч – навіщо…?), а тут сідає якийсь тіп в машину і либиться всю дорогу)… Подякував за класику і пішов «спати» в потязі…

Хоч мене зазвичай не напрягають люди, які хроплять, але останнім часом трохи важко засинати, тому я всю дорогу ненавидів якогось мудака, який видавав звуки смертельно пораненого тюленя, чи щось подібне на то…

Приїхав о 6 ранку – навушники, плеєр і прогулянка безлюдним доволі прохолодним Києвом – просто мрія.

Зірвав собі плакат Старого Міста…) Жити у Львові і зривати плакат на львівський фестиваль в Києві… по-моєму, логічно, ні…?)

Потім ще піднявся на гірку Уздихальницю (геніальна назва…) на Андріївському – а там піздєц. Інших слів немає. Все розбито, дерева весь краєвид затуляють, всюди мусор, скло, пляшки… Єдина радість – там сходинки дуже круті (не в плані крутості, і в плані важкопідйомності)), тому буду надіятись, що кожен, хто насмітив, чи насмітить там, на тих сходинках і вб-ється (да, такий от я добрий сьогодні)… Бо з такого потенційно романтичного місця зробити таке, що просто хочеться очі собі виколоти… Ну, це треба нелюдські зусилля і витримку мати…

А потім вже і казка)) Ще й на Троєщині….)) Для мене було трохи шоком, коли добрались ми до того будинку, а там ж кодовий замок…)) Не все я продумав….)) Але нічого, якась бабуся йшла – ми за нею))

Піднімаємось на 13-тий поверх – відчиняються двері ліфту… ШОК… Хоч вроді й бачив на фотках, але вживу це взагалі неймовірно…. І чомусь відразу згадується серіал з дитинства – «10 королівство»... Ех, років через 10 потрібно буде передивитись серіал…

І от на поверсі ще б трохи світла і музичного супроводу – і це ідеально було б)) Хоча темнота додає загадковості)

І да, я б там жив)) В словах передати важко – потрібно просто побачити… вул. Радунська, 26, 13 поверх.

Після ще пішли в кіно на «Мальчішнік в Вєгасє 3» - я вже і у Львові був, але ще раз піти був дуже радий) Звісно, сміявся далеко не так, як у Львові, але всеодно шикарно))

Дякую Тані за витрачений на мене час ;)