День музики у Львові (ФОТО + ВІДЕО)

День музики в мене розпочався дивно - я пішов виясняти, чому це в мене немає оцінки за контрольну з менеджменту... Захожу в викладацьку, дивлюсь - немає моєї викладачки, а як її звати не знаю... Розвертаюсь, не кажучи ні слова виходжу)) Дзвоню, дізнаюсь, як її звати... Заходжу знову і запитуюсь, чи Тетяна Теодозіївна буде сьогодні....? Виявилось, що я ще й на неї дивився, коли це запитував....) "Грусть, тоска, печаль...". Але залік поставила - напевно я далеко не перший такий...) І я ж на пари ходив.... бо там пропуски грали роль... правда я стелив собі на останній парті і спав, але це таке)

Далі вже розпочався День музики...))
Ще зайшов по дорозі в Палац мистецтв, подивився художню виставку від 14-16-річних дітей з Росії, які малювали Львів... Моя самооцінка самовбилася... я сім, чи скільки там років відходив в художню школу... Результат є, але плачевний - я більше не малюю)) Але тут... Я б десь з 6-7 малюнків з великим задоволенням би повісив у себе вдома...

Далі зустрілись з Сашею.... як завжди посміялись... правда тепер це був чорний гумор, але нічого...))

Відвідали виставку фотографій Марти Сирко - "Живий простір". Дівчині через тиждень буде тільки 18, але я в це не вірю)) Просто перегляньте її роботи, прочитайте інтерв-ю, подивіться, ким вона працює... (Працює! Розумієте...?? Працює.... в 17 років........ У мене слів немає).... І я думаю ви зрозумієте моє захоплення цією дівчиною, тим, скільки в ній геніальності і шоком від того, що їй 18 тільки от має виповнитись.....
Щодо виставки - мені не сподобались 2 фото, всі інші шикарні, декілька взагалі шедевральні.


Повертаємось до музики))

Жара пекельна, але коли йдеш по вулицях міста і чуєш, як з вулиць і дворів лунає жива музика - це шикарно)...

Чого варте піаніно, яке поставили в центрі, на якому кожен може зіграти кожен бажаючий... Мені цікаво, чи довго воно "протримається", але факт того, що хтось (а саме Маркіян Мацех) взагалі наважився виставити такий інструмент посеред вулиці вже є чимось вагомим...
Потім якраз потрапив на танго, а ще зайшов в Вірменьский дворик на середньовічну музику, а потім відправився слухати Положинського) Так дивно приємно дивитись, як він переживає за те, що музиканти лажають, він хвилюється, що це чують і т д.... Насправді ніхто нічого не чує, майже всім головне, щоб просто бачити і чути Сашка)) Але круто бачити, що людина ставиться до кожної справи серйозно... Не зміг приїхати бандурист, учасники Тартака відмовились без Джуся, а Положинський приїхав... І відіграв доволі класно... У мене щось настрою не було, та і втома від жари і недосипу сказалась, то я стояв, як фрукт, і тільки дивився на реакцію інших людей і т д....))

Але Львів продовжує мене зачаровувати реалізацією ідей... і для мене це кожного разу все більший і більший шок)

Обожнюю подібні дні за те, що самооцінка падає нижче немає куди, але я така людина, що мені це тільки допогамає, бо я приходжу в гуртожиток і не важливо, хоча я спати, чи ні, але потрібно щось робити, щоб хоч колись результат працював на мене, а не навпаки.

Всім музики.

Фото:

 Відео: