 |
| Serj and Serj =) |
Я вже можу судити, чи день
в Києві буде гарним по тому, яка музика грає в таксі, яке о 2:30 ночі везе мене
на вокзал =) Цієї ночі була класика в drum’n’bass
обробці – і це дійсно було ідеально. Особливо "J'y suis jamais
alle" Яна Тірсена – я вперше почув саму таку версію, а потім вже класичну, тобто
оригінальну.
Це був ліричний відступ на
самому ж початку)
Приїхав в Київ, а там дощ..)) Вирішив потішити себе – поїхав до каси open.ua купити собі квитки на Limp Bizkit та Skindred. В результаті купив тільки на Лімпів, щодо Скіндреда в останній момент передумав, хоча вже дістав гроші з кишені на квиток. Чому передумав? Не знаю. Але поки не шкодую. Якщо що – потім куплю. Але головне не це – продавала квитки надзвичайно добра дівчина, яка дозволила забрати плакат-афішу концерта Сєржа (Дякую їй за це).
Пішов до Інтерконтіненталю,
приєднався до компанії, яка чекала Сєржа десь з 10 ранку. Вони сказали, що
бачили декількох учасників гурту, який грає з Танкяном, тобто F.C.C. (Flying Cunts of Chaos – перекладати назву не буду ;)). Я спочатку логічно
подумав, що це Ден Монті, бо саме він завжди з Сєржем грав на оркестрових
концертах (гітара+бек-вокал), але дивлюсь, а тут йде Джеф Меллоу – я навіть
здивувався, що впізнав його, бо звик, що в нього довге волосся (хоча б на тих
відео, що я дивився, а-ля Elect the Dead live in London). Настільки приємна людина… І йому приємно, що його
знають, беруть автографи, і нам приємно. Сфотографувався з ним , обмінялись «компліментами-побажаннями»
щодо концерту, до якого залишилось годин 6, ми залишились чекати під готелем, а
він пішов всередину.
 |
| Джеф Меллоу (The F.C.C.) |
Далі вже вийшов Сєрж. Автографи, обійми, фото, компліменти…) Всім це кажу, але… Наскільки проста, щира і добра людина. Я в шоці. Ніякої «зірковості» чи зазнаності. Видно було, що він не хотів нікого обділити увагою, тому, хоч часу було обмаль, але він навіть сам запитувався, чи всім роздав автографи, чи нікого не забув. Тому в мене шок був не тому, що я от побачив вперше в житті свого кумира, який змінив і продовжує змінювати моє життя, а тому, що я ще раз впевнився, наскільки він Людина. (да, я б зараз і сам сказав, що він – Бог, але це і так всі знають))).
 |
| фото з мого місця |
Переходимо до концерту. У
мене 1 ряд 19 місце, і цим я завдячую Бабак Яні, яка витратила чимало сил і
часу, щоб купити квитки для мене (в той час в Києві був снігопад, тому як не
закриті каси, так відсутність транспорту «трішки» заважали…). Тільки коли сів
на своє місце, побачив, що я просто на відстані протягнутої руки знаходжусь від
сцени, і дійсно за декілька метрів від мене буде весь концерт Сєрж… І ще тоді я
усміхнувся, подумавши, наскільки мені пощастило, що я купив квитки на ліву
сторону залу, а не на праву – просто виходить так, що Джеф Меллоу, з яким ми от
сфотографувались, буде сидіти прямо навпроти мене – це для мене і урок на майбутнє
(напр. на Лімпів я буду рватись в праву сторону, де має бути Вес Борланд – мені
просто необхідно побачити, що він робить з гітарою, що вона такі божественні звуки
видає)).
Виходять учасники оркестру,
виходять Джеф і Ервін (клавішник) з гурту «Літаючих …. Хаосу» і… виходить Сєрж.
Я відразу повірив його словам: «Tonight we’re going’ to kick your asses!». І відразу починається моя особиста казка з першої частини
ORCA. Не буду описувати те, що відбувалось у мене в голові під час
4 частин Орки, але скажу, що перші дві частини в мене бурлила фантазія, хоча
очі були відкриті, а наступні дві я
просидів з закритими очима. На 3 частині я вперше в житті просльозився на
концерті через саму пісню, її тему, значення і суть, а на 4 частині я вдруге
просльозився через красу музики, силу мелодії і від того, як геніальний друг
Сєржа грав на інструменті, який називається дудук.
 |
| by Natalia Dyukova |
І відразу скажу – я був
здивований, що не хотів вбити тих от «людей», які постійно розмовляли під час
виконання частин Орки, мені їх просто було шкода – вони не змогли зрозуміти те
творіння, в яке Сєрж вклав всю свою душу і серце. Хоча всеодно скажу, що не
потрібно бути такими «істотами», навіть якщо ви прийшли виключно на композиції
з Elect the Dead, то хоч
майте повагу як до музикантів, які знаходяться на сцені, так і до Сєржа, якому
важлива ваша реакція, так і до людей, які сидять біля вас в залі, і ваше шарудіння
і розмови заважають зосередити увагу на одній з найпрекрасніших речей, які тільки
можна почути.
Ще був здивований, що
пам-ятав майже всі тексти пісень, тому «проспівав» все разом з Сєржем.
Здивований тому, що давно вже не слухав ці пісні – не тому, що не подобається,
а тому, що не встигаю слухати все, що подобається (тавтологія, да)).
Ще був один момент, коли
було соромно… Перед 2 частиною Орки Танкян розповідав про її значення, суть, як
ось ця тема з китами-дельфінами символізує те, як одні люди домінують над
іншими… а хтось в залі в цей момент почав аплодувати… Реакція Сєржа з «bla…bla…bla-bla-bla, Sky is over» розсмішила
зал і ще раз показала, що він вміє тактовно виходити з незручних ситуацій, але потім
він просто коротко оголосив наступну частину Орки і все. Образливо. І всім, хто
хотів почути, що закладено в цьому творінні від самого творця, і Сєржу,
напевно, теж.
 |
| by Natalia Dyukova |
«Beethoven's Cunt»
Танкян
оголосив сам, ще й з перекладом…) Вийшло щось на зразок «Bethovenа pIzda», чим викликав чималі овації, хоча
багато хто, здається, або не зрозумів, або не почув, або й не був знайомий з
назвою, тому й не знав, як реагувати…)
І ще мене сильно вразила «жива»
Falling Stars – ця пісня для мене
особлива як ось тієї дзвінкістю струн гітари, так і вокалом, і лірикою.
Ще одна жіночка
подарувала герою вечора шампанське і, якщо не помиляюсь, вишиванку, чим
викликала широчезну усмішку від Сєржа і його слова про те, що в «Лос Анджелесі
дарують все, крім цього»)) Це ж шампанське після концерту було «вкрадене»
Ервіном (клавішником, який немало сердець завоював за цей вечір). І «вкрадене»
воно було під загальні овації))
 |
| by Natalia Dyukova |
І вперше в житті я не
шкодував, що не взяв з собою зеркалку, хоч можна було пронести і з першого ряду
вільно фотографувати. Але я навіть радів, що не взяв, бо це був вечір для душі,
для того, щоб зрозуміти і усвідомити багато аспектів життя, пофантазувати і
вникнути в музику з закритими очима… Хоча фотограф в мені також десь там грав,
але я дійсно не шкодую, що залишив зеркалку вдома.
Під кінець важка артилерія
у виді Empty Walls, коли всі (ну, всі, хто знав текст) співали стоячи пісню
разом із Сєржем. А потім вихід «на біс», коли Сєрж з Ервіном виконали Gate21. Не
можу передати, скільки емоцій наповнювало
мене в той момент… Тому ось тільки частина з того океану: щастя, радість від
того, що мрія збулась, усвідомлення того, де я зараз знаходжусь, але водночас і
неймовірний страх, що через якихось секунд 20 пролунає остання нота і ця казка
закінчиться.
Хоча якраз після 4 частини
Орки, коли я усвідомив, що Це – моя казка, мені прийшла смс-ка, яка змусила
мене ще ширше усміхнутись і зрозуміти, що насправді моя казка не закінчується
цим концертом, а тільки починається. І не тільки моя, надіюсь.
 |
| by Natalia Dyukova |
Orca I
Feed Us
Blue
Sky is over
Orca II
Lie Lie
Money
Baby
Elect The Dead
Orca II
Honking Antelope
Falling Stars
Beethoven's Cunt
Orca IV
Empty Walls
Gate 21 («на біс»)
