Концерти-музика-фото-подорожі-мрії

=)

  Сьогодні здебільшого про те, як я провів 6-7 числа, де був і що бачив) А також про мрії, які починають збуватись і про те, чи варто взагалі вчитись там, де не хочеш вчитись? Може, потрібно забрати нафіг документи?))

До речі, забув написати… На Форумі Видавців бачив Стівена Кінга!) Або чувака, який на нього дуже схожий… Ну, але скоріше всього то був Кінг…=)

4 жовтня. 7:55. Перехід на Сахарова, людей багацько – всі студенти переходять дорогу від гуртожитків до універу… Назустріч по дорозі йде жінка, розштовхуючи всіх і доволі голосно промовляючи: «Розойдитесь в сторону, пидарасы…». Це така пічялька… Ми посміялись, але загалом смішного доволі мало. Я розумію, коли бомжі йдуть і матюкаються і тп, але коли нормально вдягнена жінка йде і матюкається так, як п-яний урод, то чому дивуватись, що зараз діти в 8 років знають більше матів, ніж я…? Через таких дегенераток і подібних дегенератів і є така нація, де більша частина людей – дегенерати…

Ще от останнім часом проблеми зі сном… Ну, якщо точніше, то проблем зі сном немає, у нас все в ажурі, але можливості побути разом немає… І я реально зрозумів, що треба виспатись, коли на парі «Теорії ймовірності» почув «до танків»… Десь секунд 30 думав, що ж то таке… Аж потім зрозумів, що мабудь то не «до танків», а «доданків»…. Капєц….))

А тепер до суті...

Ну що ж, 6-го акредитувався на фестиваль Завантаження. У мене була ідея акредитуватись на 4 концерти за 4 дня (5-8), але з концерта, що був 5-го не подзвонили (їхні проблеми, не отримають моїх геніальних фото =)), 6-го гуд, 7-го гуд, а на Бітлів 8-го я вже й не пробував акредитовуватись, бо просто впадло було йти)) І правильно зробив, і так не спав ночами в результаті…

Отже 6-го Завантаження… Вийшов з дому в 11 ранку, прийшов в 00:30… Спочатку ще зайшов на вокзал, потім відразу в «Куб», де був фест. Найбільше сподобалась група з Горлівки – Jinjer,  там неймовірна вокалістка, і харизматична, і дуже й дуже приваблива – просто шикарна, ще й голос афігєнний) Тому їх фотографій у мене найбільше.
Загалом радий, що пішов на цей фест, і музику послухав, і трохи пофоркав, є навіть декілька норм фоток… +трішки змінив думку про Ролліксів, все-таки вони не повна лажа, є нормальні пісні, але те, як вони вдягаються… Ну, я був на 3 їх виступах - зі всіх виступів однакові фото….
До кінця фесту не був, послухав дві пісні Анни і поїхав додому. Допомогли добратись до гуртожитку Іра і її батько, за що я їм дуже вдячний! Знаєте, є випадки, коли вдячність важко описати словами, ось це якраз той випадок.

Мій звіт з концерту

Мій фото-звіт 

Плюс ось ті мої фото, що мені більш-менш сподобались:

 Тільки прийшов, відразу сів за перегляд фото, а їх було десь 4000…. Однією з умов акредитації є те, що матеріал потрібно надати в період в 4 дні + 1 день в мене пропадав, бо я їхав на Океан Ельзи в Тернопіль, тому сидів до 6 ранку, але все таки все розібрав, по видаляв, залишилось з 4000 десь 350 фоток. Далі… спати-спати-спати…))

Прокинувся в 10, сів трішки обробляти фото, а в 14 пішов на вокзал. Дуже радий, що перед Завантаженням пішов на вокзал, щоб поміняти квиток з 8 на 14… Інакше я не знаю, що б то було)) Я хотів провести день в Тернополі, але та погода… Ну її нафіг))
Сів в поїзд,  навушники на вуха і спати…) Недалеко від мене сиділа велика компанія, було видно, що вони також на концерт, але я був такий вбитий, що просто хотів трішки поспати, поки є можливість)) Вийшов з потягу разом з цією компанією, запитав, чи вони відразу на стадіон, чи ще збираються гуляти, чи можна до них приєднатись. Приєднався, пішли гуляти) 

 

Прикольна компанія – 9 дівчат і 1 хлопець, тепер ще +1 – я. Вирішили піти в якийсь заклад, посидіти трохи, пішли в «Козу», що знаходиться якраз біля секс-шопа в центрі Тернополя)) Що замовляти…? Так як і більшість, замовив собі «Цицьку»)) Але воно ж навіть не схоже на вигляд – розчаруванню не було меж))) Фотка є, але до чого тут та назва…)) Але для продажу добре)) «Цицька» занаааадто солодка, там вроді як згущене молоко, банан, пічєньки і ще якась фігня, і все це перемолото))) 

"Цицька"

Однієї з дівчат

"Котічка Бодічка" (одній Киці це сподобається;))

Далі прогулянка до озера, а потім вже на стадіон, де я мусив попрощатись з компанією, бо мені потрібно було йти до службового входу за бейджиком. Вперше акредитовуюсь на стадіонний концерт. Більше всього боявся, що не пустять під сцену фоткати + за те, що буде дощ… Ну, дощ не підвів – він був) Але під сцену пустили… Таке примне відчуття, коли можеш собі вільно всюди ходити, а люди стоять в фан-зонах, в тісноті і т д…)) Дійсно приємно))) 

Щодо концерту – ОЕ шикарні. Дійсно найкраща група україни. Я пофоткав десь 3 перших пісні, після 2 заборонили використовувати спалах, а після 3 сказали йти в фан-зони, або на сектора, ну, перед сценою вже фоткати не можна було. На таких концертах це нормально, зазвичай так і роблять.  Я все одно трішки розчарований був, а то їх фоткати – одне задоволення) Але 700 фоток за 3 пісні зробити встиг) Надіявся, що хоч 20 залишиться)) Пішов в першу фан-зону, став трохи збоку, стяв під зонтом, а то дощ почав бушувати. Є люди, що бісяться на таких концертах, а є такі, як я, який просто цікаво послухати і подивитись, що на сцені роблять музиканти. + я ніколи на бішусь, коли при мені є фотік)
Дощ вже добрячий, я стою з фотіком під парасолькою, недалеко стоїть мила дівчина, мокне під дощем… Ну а я що..? Звісно що взяв і сфоткав, як по ній краплі води стікають…=) Та блін) Запросив до себе під зонт)) Потім ще якуюсь жінку приютив, дивуюсь, чого то вона сама там була на концерті, навіть парасолі ніякої не взяла=))

 

 

 

Ось ці фото мені навіть трііішки подобається, але дуже трішки... Останню вважаю єдиною, що вийшла так, як я й хотів...

Більше моїх фоток тут
Мій звіт з концерту тут

Після концерту швидко на вокзал – і там 3,5 години чекати на потяг)))… Гуляти не дуже хотілось – надворі холод + дощ, так що вибору великого не було… Єдине фігово, що був сам, тому спати не міг на вокзалі… Називайте мене як хочете, але коли купки циган сидять в 1 ночі на вокзалі і не сплять…. Ну, от чого ж вони не сплять…?)) Тому й я не спав)) Потім ще й зустрів цю компанію – 9 дівчат, 1 чувак) Прикольно)) Потім потяг і в 4 ночі я вже в гуртожитку) До 6 ще сидів обробляв фотки з Завантаження…

На пари наступного дня вирішив не йти, тільки на фіз.-ру. Але прокинувся в 9 ранку, далі сів обробляти фотки, а після того, як обробив ще звіт написав. Ще в той день пішов на фіз.-ру, пробіг кілометр за 3,49 – це 6 балів з 10. Для мене це взагалі досягнення… Того року десь на 2 бали пробіг, чи що)) А тут… невиспаний, втомлений, злий на весь світ)))) Лягав спати знову пізно-аж-рано, бо потрібно було ще й вчитись… 

Ось трішки "фоток")

Наступний день, 3 ночі) Не знаю, чого радію)) То, мабуть, істерика...

я вчусь, обробляю фотки і пишу звіти, а Льоша грається...))

пора і мені погратись...) 4-та чи 5-та ранку))

В середу все дуже дістало, пішов після пар купив квиток додому, зібрався і поїхав… У потязі як завжди поспав і послухав музику, але от вже біля хмельницького зняв навушники, поговорив з чуваком, який приїхав з Афганістану в Тернопіль, його мати померла, якісь «аферисти» продали квартиру і тепер він з 500 гривнами, які йому поки дали за те, що він воював, їхав в хмельницький до друзів… Це просто жопа… Що це за життя?... Не знаю, чому, але тут я вже дійсно задумався і це мене ще довго не відпускало… Здається, вперше спілкувався з тим, хто вбивав інших людей, і це для мене дійсно дивно… Не скажу, що чувак приємний, ні, точно не приємний, але мені його було відверто шкода, з 80-тих рр. тільки те й робив, що воював… Каже, що наших зараз «мочать по-чорному» в Афгані, чи де там він казав, я вже не пам-ятаю.

А зараз їду у Львів, де мене чекає те грьобане навчання, яке я вже просто ненавиджу… Ех, були б в мене гроші, ніколи б на такій хрєні не вчився….

   

П.С. Після «веселих» вихідних, коли у мене жахливо болів живіт, вирішив, що сідаю на дієту… Ну, по-перше викинув всю мівіну, але це не пов-язано з дієтою, просто це хуйня повна, навіщо я тим себе вбиваю – не знаю…
А щодо дієти – поки вирішив, що від майонеза та кетчупа і подібних фігонь відмовляюсь взагалі. І ще плюс до свого дня народження (до 27 листопада) не їм нічого солодкого… Пишаюсь тим, що відмовився взяти з дому 4 банки згущенки)) + пишаюсь тим, що викинув все те солодке, що було в мене в тумбочці в гуртожитку)) Поки тримаюсь добре)))))

А щодо того, що мрії збуваються… 7 листопада у Львів завітають дві легенди світового масштабу – колишні вокалісти одного з моїх улюблених гуртів – Iron Maiden. Ді Анно я не дуже люблю, але все одно буде цікаво послухати, а от Блейз…!!! Був час, що я десь декілька місяців слухав тільки ті альбоми Мейденів, де був він… Дуже і дуже хочу почути ці пісні вживу… І буду дуже радий, якщо отримаю акредитацію…….. Мені не жалко заплатити 200 грн за віп-фанку, я вважаю, що це взагалі навіть не гроші як для такого фестивалю, але мені було б дуже приємно по фотографувати біля сцени… Тому дуже і дуже надіюсь, що таки акредитують…. Інакше моєму розчаруванню не буде меж… Плюс на фесті будуть Блад Бразерс – українська кавер-група на Мейденів. Того року був на виступі, де вони грали перед Епідемією і Бразерс мені тоді сподобались більше за хедлайнера… Так що і їх послухати я дуже хочу. То… Up the Irons!)))