 |
| photo by Sergio Varanitsa |
*залишилось 16
днів...*
Середа
* Прокидаюсь,
відкриваю очі і бачу її… Вона космічна, зваблює мене і так ревнує до сну… Моя до
ненависті кохана кава…
* Пішов не на дві,
а на одну пару.
* Здав 2 лабу.
Щастя.
* Не здав 3 лабу.
Депресія.
* Годину сидів на
парі, намагався доробити програму. Ніхуя не вийшло. Вирубився ноут. Депресія.
* Послав все нахуй.
Поки переробляв прогу вирішив, що після пари піду погуляю, бо мозок вибухає. На
якусь долю секунди усміхнувся, але зрозумів, що банально немає з ким погуляти.
Депресія зашкалює.
* Вийшов з корпуса
– дощ. Парасолі немає, капюшона також – ахуєть. Обожнюю дощ. Ненависть і
депресія. Повертаюсь в коробку.
* Вже другий день
не займаюсь спортом через те, що мало сплю. Депресія.
*Ліричний
відступ*
моє життя зараз
підтримує виключно фото, музика і… дивно, як сильно ваше життя може
змінити людина, з якою ви ще навіть
ніколи не бачились…
І ще дивно, що
зараз той момент, коли мені важко знайти музику, яка відповідає моєму настрою,
я починаю слухати пісню, але швидко перемикаю на іншу. Переважно це через часті
зміни настрою. Але що дійсно дивно – з фотографією зараз абсолютно не так.
Тонкою межею між
божевіллям зараз служить тільки те, що я нарешті розставив пріоритети і
усвідомив, що я хочу, і як це можна реалізувати.Мотивує те, що останні 4 дійсно вагомі для себе плани я таки реалізував. І 2 з них дійсно серйозно змінили моє життя в кращу сторону.
Комментариев нет:
Отправить комментарий